aam 'aam aami 'aami 'aami, 'aami[de 'aami[sid_&_'aam/e S (suur vaat) (endisaegne mahumõõt) бо́чка -и
õlleaam пивна́ бо́чка бо́чка для пи́ва

aar 'aar aari 'aari 'aari, 'aari[de 'aari[sid_&_'aar/e S (pindalaühik) ар -а
kuue aari suurune aiamaa присади́бна діля́нка пло́щею шість а́рів

aas1 'aas aasa 'aasa 'aasa, 'aasa[de 'aasa[sid_&_'aas/u S петля́ -і́ пете́лька -и (riietusesemel, aknal) петля́, пете́лька (на одязі) заві́са (на две́рях, на вікні́)
aasa siduma зав’я́зувати петлю́

aas2 'aas aasa 'aasa 'aasa, 'aasa[de 'aasa[sid_&_'aas/u S лу́ка́ лу́ки́ луг -у
õitsev aas квіту́ча лу́ка́
alpiaas алпі́йські лу́ки мн.
kari sööb aasal ста́до пасе́ться на лу́ках
Liitsõnad
aas+
aas-karukell bot (Pulsatilla pratensis) лучна́ сон-трава́
aas-kurereha bot (Geranium pratense) лучна́ гера́нь, лучни́й жураве́ць
Liitsõnad
aasa+
aasahein лугове́ сі́но
aasalill лугова́ кві́тка

abi1 abi abi abi 'appi, abi[de abi[sid S
1. (aitamine) (kasu, kasutamine) допомо́га -и підмо́га -и
majanduslik abi економі́чна допомо́га
vastastikune abi взає́мна допомо́га v взаємодопомо́га
õigeaegne abi своєча́сна v вча́сна допомо́га
sõjaline abi військо́ва допомо́га
vältimatu [arsti]abi невідкла́дна (меди́чна) допомо́га
rahaline abi грошова́ допомо́га
arstiabi меди́чна допомо́га
esmaabi пе́рша (меди́чна) допомо́га
finantsabi фіна́нсова допомо́га
kaasabi сприя́ння, допомо́га
kiirabi швидка́ допомо́га
tehnoabi tehniline abi техні́чна допомо́га
veterinaarabi ветерина́рна допомо́га
abil {kelle-mille} за допомо́гою кого чого
abita {kelle} без допомо́ги кого
kõrvalise v võõra abita без сторо́нньої v чужо́ї допомо́ги
abi paluma {kellelt} проси́ти допомо́ги у кого
abi saama {kellelt} отри́мувати/отри́мати* допомо́гу від кого
abi andma v osutama {kellele} надава́ти/нада́ти* допомо́гу v допомага́ти/допомогти́* кому
abi otsima {kelle} шука́ти допомо́гу де
abi otsima {kust} шука́ти допомо́гу v допомо́ги де
abist keelduma {kelle} відмовля́тися/відмо́витися* від чиєї допомо́ги v допомо́ги кого
abiks v appi võtma {keda} удава́тися/уда́тися* v вдава́тися/вда́тися* до чиєїсь допомо́ги v допомо́ги кого
appi minema {kellele} іти́ v йти на допомо́гу кому
abi vajama {kelle v kellelt v kust} потребува́ти допомо́ги від кого v звідки
loen inglise keelt sõnaraamatu abil v abiga англі́йською мо́вою я чита́ю за допомо́гою словника́
sellest on vähe abi це ма́ло допомага́є v з цьо́го ма́ло ко́ристі
2. (abiline) помічни́к -а́ помічни́ця -і
direktori abi помічни́к дире́ктора
ministri abi помічни́к міні́стра
kapteni abi помі́чник капіта́на
brigadiri abi помічни́к бригади́ра

abi+2 допомі́жни́й -а, -е підсо́бний -а, -е
abiehitis допомі́жна́ буді́вля
abiettevõte підсо́бне підприє́мство
abihoone допомі́жна́ спору́да
abijoon допомі́жна́ лі́нія
abimaterjal допомі́жни́й v підсо́бний матеріа́л
abipersonal допомі́жни́й персона́л
abiruum допомі́жне́ v підсо́бне примі́щення
abiteadus допомі́жна́ нау́ка
abiteenistus допомі́жна́ слу́жба
abitootmine допомі́жне́ v підсо́бне виробни́цтво
abivahend допомі́жни́й за́сіб
abitöö підсо́бна v допомі́жна́ робо́та
abitööline допомі́жни́й v підсо́бний робітни́к
abiverb keel допомі́жне́ дієсло́во

abil за допомо́гою
taim saab juurte abil mullast toitaineid росли́на отри́мує пожи́вні речови́ни за допомо́гою корі́ння
ronis käte abil üles за допомо́гою рук полі́з наго́ру
loeb sõnaraamatu abil чита́є за допомо́гою словника́
katsete abil kindlaks tehtud ви́значений за допомо́гою до́слідів

adru adru adru adru[t -, adru[de adru[sid S bot (pruunvetikate perekond Fucus) фу́кус -а (бу́ра морська́) во́дорість -рості

aed 'aed aia 'aeda 'aeda, 'aeda[de 'aeda[sid_&_'aed/u S
1. (puuviljaaed) сад -у (juurviljaaed) горо́д -у
korras aed догля́нутий сад
hooletusse jäetud aed запу́щений сад
botaanikaaed ботані́чний сад
iluaed декорати́вний сад
kooliaed шкільни́й сад
lilleaed квітни́к
õunapuuaed яблуне́вий сад
aeda rajama заклада́ти/закла́сти* сад
aias töötama працюва́ти в саду́/на горо́ді
2. (tara) огоро́жа -і загоро́жа -і (plank) парка́н -ана́ і -а́ну (kivi-, metallaed) мур -у
Liitsõnad
aia+
aiaarhitektuur садо́во-па́ркова архітекту́ра v ландша́фтна?
aiakunst садо́во-па́ркове мисте́цтво
aiakäärid садо́ві но́жиці, сека́тор
aiamaja садо́вий буди́нок
aiamarjad садо́ві я́годи
aiamööbel садо́ві ме́блі
aiaskulptuur садо́ва скульпту́ра
aiataim садо́ва росли́на
aiatee садо́ва дорі́жка v сте́жка
aiatraktor садо́во-горо́дній тра́ктор
aiatööriistad садо́ві інструме́нти
aiavärav садо́ва хві́ртка

aeg 'aeg aja 'aega 'aega, 'aega[de 'aega[sid_&_'aeg/u S
1. (ajaarvestuses) час -у
kohalik aeg місце́вий час
vööndiaeg поясни́й час
kell seitse kohaliku aja järgi о сьо́мій годи́ні за місце́вим ча́сом
üleminek suveajalt talveajale перехі́д з лі́тнього ча́су на зимо́вий
päikese järgi aega arvama визнача́ти/ви́значити* час за со́нцем
kell näitab õiget aega годи́нник пока́зує то́чний час
tõusime kella kaheksa ajal ми вста́ли о во́сьмій годи́ні
2. (piiratud kestus, vältus, ajalõik, -vahemik, -järk) час -у пора́ -и́ пері́од у вік -у епо́ха -и
hommikune aeg ранко́вий час
õhtune aeg вечі́рній час
nõukogude aeg радя́нський час
raske aeg важки́й час
ööaeg öine aeg нічни́й час
viimasel ajal оста́ннім ча́сом
selle ajaga за цей час
kauemaks ajaks на до́вший час
lühikese aja jooksul впродо́вж коро́ткого ча́су
3. (millekski ettenähtud, kuluv, sobiv, määratud aeg)
garantiiaeg гаранті́йний те́рмін
kooliaeg шкільні́ роки́
lennuaeg час польо́ту
sünniaeg рік наро́дження
tööaeg робо́чий час
vabal ajal у ві́льний час
kokkulepitud ajal у домо́влений час
mul pole aega я не ма́ю ча́су
aega raiskama витрача́ти/ви́тратити* час
aeg läheb час іде́
aeg lendab час лети́ть
aeg venib час тя́гнеться

aga aga Konj Adv aga aga aga -, aga[de aga[sid S
1. (vastandav) але́ одна́к проте́ та а
eile oli külm, aga täna on soe вчо́ра було́ хо́лодно а сього́дні те́пло
ta ütles seda tasa, aga kindlalt він сказа́в це ти́хо але́ впе́внено
2. (küsiv)
aga millal teised tulevad? а коли́ при́йдуть і́нші?
3. (rõhutav sõna) і але́ ж і
on aga inimesed! але́ ж і наро́д!
4. але́
on siiski üks väike aga все ж є одне́ мале́ньке але́

agul agul aguli aguli[t -, aguli[te agule[id S (äärelinn) око́лиця -і окра́їна -и (eeslinn) передмі́стя -я
töölisagul робо́че передмі́стя v робо́ча окра́їна v робо́ча око́лиця
aguli elanikud жи́телі передмі́стя v жи́телі око́лиці
agulis elama жи́ти на око́лиці v в передмі́сті
Liitsõnad
aguli+
agulimaja буди́нок на окра́їні v на око́лиці v у передмі́сті

ahi ahi ahju 'ahju 'ahju, 'ahju[de 'ahju[sid_&_'ahj/e S піч пе́чі гру́ба -и пі́чка -и розм.
vene ahi вари́ста піч
hollandi ahi гру́ба
elektriahi електри́чна піч
gaasiahi га́зова піч
grill[imis]ahi гриль
kerisahi ка́м’янка
praeahi духо́вка
suitsu[tus]ahi копти́льна піч
ahju laduma ста́вити/поста́вити* піч
ahju kütma топи́ти/протопи́ти* v пали́ти/пропали́ти* піч v у печі́ v гру́бу v у гру́бі
tegin tule ahju я затопи́в v запали́в v розтопи́в v розпали́в піч v у печі́
end ahju juures soojendama грі́тися ко́ло v бі́ля печі́ v пі́чки
ahi ajab suitsu sisse піч дими́ть
ahi köeb піч то́питься v пали́ться
Liitsõnad
ahju+
ahjukumm пічне́ склепі́ння
ahjuküte (1) пічне́ опа́лення (2) пічне́ па́ливо
ahjutellis пічна́ це́гла

ahne ahne 'ahne ahne[t -, ahne[te 'ahne[id Adj жа́ді́бний -а, -е заже́рливий -а, -е
ahne inimene жа́дібна v заже́рлива люди́на
ahne pilk жа́ді́бний v пожа́дливий по́гляд
raha peale ahne rahaahne жа́ді́бний до гро́шей
ahne sööma охо́чий v жа́ді́бний до ї́жі
ahne tööle жа́ді́бний до пра́ці

ai 'ai Interj (väljendab valu, pahameelt, etteheidet, üllatust, imestust, rõõmu, vaimustust) ай v ай-ай-а́й
ai, ai, valus on! ай-ай-а́й, як боли́ть v як бо́ляче
ai, ai, poisid, kes siis niimoodi teeb! ай-ай-а́й, хло́пці, хто ж так ро́бить!
ai kui tore! ай, як до́бре! v ай, як чудо́во!

aim 'aim aimu 'aimu 'aimu, 'aimu[de 'aimu[sid_&_'aim/e S
1. передчуття́ -я́
õnnetuse aim передчуття́ неща́стя
2. [нея́сне́ v невира́зне] уя́влення -я
aimu andma {kellele millest} дава́ти/да́ти* кому уя́влення про що
veidike aimu mul sellest tööst on яке́сь уя́влення про цю робо́ту в ме́не є v я ма́ю
polnud neil vähimatki aimu v õrna aimugi {millest} про що у них не було́ ні v ані́ найме́ншого уя́влення
pole aimugi, kus see tänav asub уя́влення не ма́ю, де ця ву́лиця

aina aina Adv (üha) усе́, все, ті́льки й, пості́йно (ainult) ті́льки, лише́, лиш (lausa) так і
ilmad lähevad aina soojemaks пого́да стає́ усе́ теплі́шою
hommikust õhtuni aina sajab з ра́нку до но́чі пості́йно v все паде́ дощ
aina üks ja seesama все одне́ і те саме́
see tuleb asjale aina kasuks це піде́ спра́ві ті́льки на ко́ристь
lagendik aina valendas lilledest галя́вина так і білі́ла від кві́тів

aine aine 'aine aine[t -, aine[te 'aine[id S
1. речовина́ -и́ (materjal) матеріа́л -у за́сіб -собу (mateeria) мате́рія -ї
vedel aine рідка́ речовина́
gaasiline aine газоподі́бна речовина́
orgaaniline aine органі́чна речовина́
radioaktiivne aine радіоакти́вна речовина́
keemiline aine хімі́чна речовина́
plahvatusohtlik aine вибухонебезпе́чна речовина́
kantserogeenne aine канцероге́нна речовина́
antiseptiline aine антисепти́чна речови́на
lõhkeaine вибухо́ва речовина́ вибухі́вка
lõhnaaine аромати́чна речови́на
mürkaine отру́йна речовина́
toiduaine проду́кт харчува́ння харчови́й проду́кт
toitaine пожи́вна речовина́
valkaine білко́ва речовина́
2. (õppeaine) предме́т -а дисциплі́на -и
kohustuslik aine обов’язко́вий предме́т
vabaaine факультати́вний предме́т
humanitaaraine гуманіта́рна дисциплі́на
õppeaine навча́льний предме́т навча́льна дисциплі́на
3. (käsitlusobjekt) предме́т -а матеріа́л -у те́ма -и
jutuaine kõneaine те́ма v предме́т [для] розмо́ви
uurimisaine об’є́кт v предме́т дослі́дження
raamatu ainetel vändatud film перекл!!!
Liitsõnad
aine+
ainekabinet ped предме́тний кабіне́т
ainekomisjon ped предме́тна комі́сія
aineõpe aineõpetus ped предме́тне навча́ння предме́тна систе́ма навча́ння

aju1 aju aju aju 'ajju, aju[de aju[sid S
1. (kihutamine) (rutt) гін го́ну гони́тва -и
hirmsa ajuga sõitma гна́ти [маши́ну] на шале́ній шви́дкості розм.
2. (ajujaht) обла́ва -и
hunt pääses ajust välja вовк прорва́вся че́рез обла́ву

aju2 aju aju aju 'ajju, aju[de aju[sid S мо́зок -зку
elektronaju електро́нний мо́зок
inimaju людськи́й мо́зок
peaaju головни́й мо́зок
seljaaju anat спинни́й мо́зок
aju on vigastatud пошко́джений v ушко́джений мо́зок
ajudega poiss kõnek хло́пець з голово́ю v ма́є до́бру го́лову голова́тий v мізкува́тий хло́пець
Liitsõnad
aju+
ajukasvaja med пухли́на головно́го мо́зку
ajukelme ajukest anat мозкова́ оболо́нка
ajukäär мозкова́ зви́вина зви́вина мо́зку
ajupõrutus med струс мо́зку
ajurünnak psühh мозкова́ ата́ка
ajutegevus füsiol мозкова́ дія́льність дія́льність мо́зку
ajutrauma med тра́вма [головно́го] мо́зку
ajutrust мозкови́й трест

aken aken 'akna aken[t -, aken[de 'akna[id S вікно́ -а́
kõrged aknad висо́кі ві́кна
kahekordsed aknad подві́йні ві́кна
kahe poolega aken двосту́лкові ві́кна
mitteavatav aken глухе́ вікно́ вікно́, що не відкрива́ється
valgustatud aknad осві́тлені ві́кна
avatud aken відкри́те вікно́
kaaraken а́ркове вікно́
katuseaken манса́рдне v дахове́ вікно́
keldriaken підва́льне вікно́
lükandaken засувне́ вікно́
nurgaaken кутове́ вікно́
pööninguaken гори́щне вікно́
vaateaken вітри́на
vaatlusaken оглядо́ве вікно́
õhuaken квати́рка
aknad on pärani lahti ві́кна відчи́нені v розчи́нені на́встіж
aknad on jääs ві́кна заме́рзли
ühes aknas on veel tuli в одному́ вікні́ ще гори́ть сві́тло v ще сві́титься
toa aknad on aeda ві́кна кімна́ти вихо́дять у сад
ava aken tee aken lahti відчини́ вікно́ відкри́й вікно́ розм.
pane aken kinni sule aken зачини́ v закри́й вікно́
aknal õitsevad lilled на вікні́ цвіту́ть кві́ти
aken loengute vahel kõnek вікно́ між ле́кціями
Liitsõnad
akna+
aknaava віко́нний про́різ v о́твір
aknahaak віко́нна за́щіпка
aknahing віко́нна заві́са v петля́
aknaklaas віко́нне скло
aknalaud підвіко́ння підвіко́нник
aknaleng ehit віко́нна коро́бка
aknapesija ми́йник ві́кон
aknapiit ehit віко́нна коро́бка
aknaraam віко́нна ра́ма
aknariiv віко́нна за́сувка
aknaruut [вста́влене] віко́нне скло
aknavõre віко́нні ґра́ти віко́нна реші́тка

akt 'akt akti 'akti 'akti, 'akti[de 'akti[sid_&_'akt/e S
1. (toiming) акт -у ді́я -ї
agressiooniakt акт агре́сії
suguakt стате́вий акт
terroriakt терористи́чний акт
out tunnetusakt !!!
vaenulik akt воро́жий акт акт наси́льства наси́льні ді́ї
2. (dokument) акт -а
seadusandlik akt законода́вчий акт
ekspertiisiakt акт експерти́зи
kinkeakt да́рчий лист v за́пис
loovutusakt акт про переда́чу
normatiivakt нормати́вний акт
perekonnaseisuakt акт циві́льного v громадя́нського ста́ну
süüdistusakt обвинува́льний акт
vastuvõtuakt акт про прийо́м прийо́мний акт
üleandeakt акт про переда́чу
3. kunst (aktimaal, aktijoonistus) акт? ню невідм.
Viiralti aktid ню Війральта
4. (toimik) спра́ва -и досьє́ невідм.

aku aku aku aku[t -, aku[de aku[sid S el (akumulaator) акумуля́тор -а
autoaku автомобі́льний акумуля́тор
aku mahutavus є́мність акумуля́тора
akut laadima заряджа́ти/заряди́ти* акумуля́тор
aku on tühi акумуля́тор розряди́вся акумуля́тор сів розм.
Liitsõnad
aku+
akupatarei el акумуля́торна батаре́я

ala1 ala ala ala 'alla, ala[de ala[sid_&_al/u S
1. (maa-ala) місце́вість -вості терито́рія -ї зо́на -и райо́н -у о́бласть -і (piirkond, lõik) діля́нка -и
soine ala болоти́ста місце́вість
künklik ala горба́ста v горби́ста місце́вість
mägine ala гори́ста v гірська́ місце́вість
okupeeritud alad окупо́вані терито́рії
keeluala заборо́нена зо́на
levikuala зо́на поши́рення
looduskaitseala запові́дник
piiriala прикордо́нна зо́на
puhkeala відпочинко́ва зо́на
rannikuala прибере́жна зо́на
2. (mõiste- v käsitluspiirkond) (tegevussfäär) га́лузь -і
ehitusala будіве́льна сфе́ра
lemmikala улю́блена сфе́ра дія́льності
spordiala вид спо́рту
teadusala га́лузь v сфе́ра нау́ки
tegevusala сфе́ра дія́льності
uurimisala га́лузь дослі́дження
kirjandusala juhataja заві́дувач літерату́рної га́лузі
ta töötab hariduse alal він працю́є у сфе́рі нау́ки

ala+2 (alumine) під-, недо-
alahuul ни́жня губа́
alajaotus підро́зділ
alajäse anat ни́жня кінці́вка
alakaal недова́га
alakomisjon підкомі́сія
alakõht ни́жня части́на живота́
alaliik підви́д
alalõualuu anat ни́жня щеле́па
alalõug anat zool ни́жня щеле́па
alapealkiri підзаголо́вок
alapool ни́жня части́на чого́
alapunkt підпу́нкт
alarühm підгру́па
alaserv ни́жній край чого́
alateema підте́ма

alal alal Adv
alal hoidma зберіга́ти/зберегти́* що

all1 Postp Adv
1. (millest-kellest allpool, madalamal, millegi sees, küljes) під
laua all під столо́м
puu all під де́ревом
kaenla all під пахво́ю
lume all під сні́гом
2. (mille juures, lähedal)
akna all під вікно́м
mäe all під горо́ю
3. (millegi tegevus- v mõjupiirkonnas) (mingis seisundis)
kaitse all під охоро́ною
kahtluse all olema бу́ти під підо́зрою

alla 'alla Postp Prep Adv
1. (millest-kellest allapoole, madalamale, maha, sisse) під
laua alla під стіл
ülalt alla зве́рху вниз v згори́ вниз
trepist alla minema йти v іти́ схо́дами вниз v спуска́тися/спусти́тися* по схо́дах
neelasin tableti alla я проковтну́в табле́тку
koer jäi auto alla соба́ка v пес потра́пив під маши́ну v авто́
kadus vee alla він зни́кнув v зник під водо́ю
2. (mille juurde, lähedale) (vahetult enne, mille eel) під бі́ля ко́ло
akna alla istuma сі́сти під вікно́ v ко́ло v бі́ля вікна́
jäi ukse alla seisma він став у две́рях
mäng kandus vastasmeeskonna värava alla гра перемісти́лася до ворі́т супе́рника
3. (tegevus- v mõjupiirkonda, mingisse seisundisse) під
mõju alla sattuma {kelle} потрапля́ти/потра́пити* під вплив
kohtu alla andma віддава́ти/відда́ти* під суд
keelu alla panema наклада́ти/накла́сти* заборо́ну на що
panin kogu raha raamatute alla я потра́тив всі гро́ші на книжки́ v вклав всі гро́ші в книжки́
istikud ajasid juured alla са́джанці пусти́ли корі́ння
pooled kirjutasid lepingule alla сто́рони підписа́лися під уго́дою v до́говором
4. (alla määrapiiri, vähem kui, vähemaks) ни́жче, ме́нше
alla neljakümnesed mehed чоловіки́ під со́рок
mõni kraad alla nulli де́кілька гра́дусів ни́жче нуля́
kasvult alla keskmise ни́жче сере́днього зро́сту v ро́сту
alla oma võimete ни́жче свої́х можли́востей
pisut alla kahesaja krooni тро́хи ме́нше ніж дві́сті крон
seelik on alla põlve спідни́ця ни́жче колі́н
autoriteeti alla kiskuma підрива́ти/підірва́ти* авторите́т
hinnad läksid alla ці́ни зни́зилися

alus alus aluse alus[t -, alus[te aluse[id S
1. (eseme toetuspõhi, tugi) осно́ва -и підста́вка -и
betoonalus betoonist alus бето́нна осно́ва
monumendi alus осно́ва v підні́жжя монуме́нта
raadio seisab madalal alusel ра́діо стої́ть на низькі́й підста́вці
2. (lähtekoht, põhi) осно́ва -и підста́ва -и заса́да -и ба́за -и
seaduslik alus зако́нна осно́ва
hääldusalus keel артикуляці́йна ба́за
hagi alus jur підста́ва v осно́ва по́зову
lepingu alusel на підста́ві до́говору
vabatahtlikkuse alusel на доброві́льних заса́дах v осно́вах доброві́льно
uutel alustel на нови́х заса́дах v осно́вах
aluseta süüdistus необґрунто́ване v безпідста́вне звинува́чення v обвинува́чення
aluseks olema лежа́ти v бу́ти в осно́ві чого
aluseks võtma бра́ти/узя́ти* за осно́ву v як осно́ву що
alust panema {millele} дава́ти/да́ти* v кла́сти/покла́сти* поча́ток чому започаткува́ти* що заклада́ти/закла́сти* і заложи́ти* осно́ву v підва́лини v фунда́мент v підмурі́вок чого засно́вувати/заснува́ти* що
3. (teaduse v ala põhitõed) осно́ви осно́в
seadusandluse alused осно́ви законода́вства
keemia alused осно́ви хі́мії
4. (väiksem laev) су́дно́ су́дна́
merealus морське́ су́дно́
5. mat keem осно́ва -и
kolmnurga alus mat осно́ва трику́тника
orgaaniline alus keem органі́чна осно́ва
6. keel пі́дмет -а
alus ja öeldis пі́дмет і при́судок
Liitsõnad
alus+
alusheli muus основни́й звук
aluspesu спі́дня біли́зна v оде́жа біли́зна
alusseelik спі́дня спідни́ця

amet amet ameti ameti[t -, ameti[te amete[id S
1. (teenistus-, töökoht) поса́да -и слу́жба -и (elukutse) профе́сія -ї фах -у (käsitöö) ремесло́ -а́
vastutav amet відповіда́льна поса́да
kerge amet легка́ профе́сія
kasulik amet кори́сна профе́сія
arstiamet профе́сія лі́каря
auamet поче́сна поса́да
ameti poolest v ametilt rätsep краве́ць за фа́хом v за профе́сією
ameti tõttu із службо́вого обо́в’язку вико́нуючи службо́вий обо́в’язок
ametit õppima оволодіва́ти/оволоді́ти* профе́сією опано́вувати/опанува́ти* профе́сію вчи́тися/навчи́тися* ремесла́
ametisse minema іти́/піти́* на слу́жбу
ametisse astuma v asuma влашто́вуватися/влаштува́тися* на слу́жбу
ametisse määrama v nimetama признача́ти/призна́чити* кого на поса́ду кого
ametisse kinnitama затве́рджувати/затве́рдити* на поса́ді кого
ametist ära v tagasi kutsuma відклика́ти/відкли́кати* з поса́ди
ametist vabastama звільня́ти/звільни́ти* з поса́ди
ametist vallandama зніма́ти/зня́ти* з поса́ди звільня́ти/звільни́ти* кого
ametist kõrvaldama v tagandama звільня́ти/звільни́ти* v усува́ти/усу́нути* з поса́ди
ametit vahetama міня́ти/зміни́ти* слу́жбу
ametit maha panema залиша́ти/залиши́ти* слу́жбу
ameteid ühitama суміща́ти/сумісти́ти* поса́ди v профе́сії
ta on selles ametis teist aastat він на цій поса́ді дру́гий рік
2. (tegevus, töö) заня́ття -я пра́ця -і робо́та -и спра́ва -и
ahjukütmine on vanaisa igapäevane amet пали́ти піч - щоде́нне заня́ття v щоде́нна робо́та ді́да
kõik olid tööga ametis усі́ були́ за́йняті робо́тою
igaüks oli ametis oma mõtetega ко́жний був за́йнятий свої́ми думка́ми
3. (asutus) бюро́ незм. департа́мент -у ві́домство -а слу́жба -и устано́ва -и
keeleamet департа́мент у спра́вах мо́ви
maksuamet податко́вий департа́мент
patendiamet пате́нтне бюро́ v ві́домство
perekonnaseisuamet ві́дділ реєстра́ції а́ктів громадя́нського ста́ну РАГС
politseiamet департа́мент полі́ції
postiamet пошто́ва слу́жба по́шта
tolliamet ми́тний департа́мент
Liitsõnad
ameti+
ametiauto службо́вий автомобі́ль службо́ва маши́на
ametiisik посадо́ва v службо́ва v офіці́йна осо́ба
ametikohustus службо́вий обо́в’язок
ametikorter службо́ва кварти́ра
ametinimetus на́зва поса́ди поса́да
ametipalk посадо́вий окла́д
ametipuhkus офіці́йна відпу́стка
ametiredel службо́ва драби́на
ametiriietus службо́ва фо́рма фо́рмений о́дяг однострі́й
ametiruum службо́ве примі́щення
ametisaladus службо́ва таємни́ця
ametitelefon службо́вий телефо́н
ametitõend службо́ве посві́дчення
ametivanne службо́ва прися́га

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

arg 'arg ara 'arga 'arga, 'arga[de 'arga[sid_&_'arg/u Adj S боязки́й лякли́вий полохли́вий боягу́зливий несмі́ли́вий
arg inimene боязка́ v несмі́ли́ва v полохли́ва люди́на
aral häälel v ara häälega rääkima говори́ти боязки́м v несміли́вим го́лосом
arg nagu jänes полохли́вий v лякли́вий, мов за́єць
araks lööma {kelle-mille ees} зляка́тися кого-чого

arst 'arst arsti 'arsti 'arsti, 'arsti[de 'arsti[sid_&_'arst/e S лі́кар -я до́ктор -а розм.
kuulus arst відо́мий v знамени́тий лі́кар
eraarst прива́тний лі́кар
eriarst лі́кар-спеціалі́ст
hambaarst зубни́й лі́кар данти́ст стомато́лог
jaoskonnaarst дільни́чний лі́кар
kiirabiarst лі́кар швидко́ї v невідкла́дної допомо́ги
kohtuarst судови́й лі́кар
kooliarst шкільни́й лі́кар
lastearst дитя́чий лі́кар педіа́тр
peaarst головни́й лі́кар
perearst сіме́йний лі́кар
spordiarst спорти́вний лі́кар
sõjaväearst військо́ви́й лі́кар
valvearst чергови́й лі́кар
polikliiniku arst лі́кар поліклі́ніки
arsti visiit візи́т лі́каря
arsti juurde minema іти́/піти́* до лі́каря
arsti poole pöörduma зверта́тися/зверну́тися* до лі́каря
arsti vastuvõtul olema бу́ти на прийо́мі у лі́каря
arst kirjutas retsepti лі́кар ви́писав реце́пт
Liitsõnad
arsti+
arstiabi меди́чна v лі́карська допомо́га меддопомо́га меди́чне обслуго́вування
arstikabinet кабіне́т лі́каря лі́карський кабіне́т
arstipraksis arstipraktika лі́карська пра́ктика
arstiriist меди́чний інструме́нт
arstirohi kõnek лі́ки медикаме́нт лікува́льний за́сіб
arstiteaduskond меди́чний факульте́т медфа́к розм.
arstitõend меди́чна v лі́карська до́відка до́відка лі́каря

aru2 aru aru aru -, aru[de aru[sid S (kuiv rohumaa) суході́л -до́лу
Liitsõnad
aru+
arujumikas bot (Centaurea jacea) воло́шка лучна́
aruniit суході́льний луг

arv 'arv arvu 'arvu 'arvu, 'arvu[de 'arvu[sid_&_'arv/e S
1. число́ -а́ ци́фра -и
positiivne arv mat дода́тне число́
negatiivne arv mat від’є́мне число́
ühekohaline arv однозна́чне число́
mitmekohaline arv багатозна́чне число́
paaritu arv непа́рне число́
ümmargused arvud рі́вні чи́сла v кру́глі ци́фри
algarv mat про́сте́ число́
järgarv mat порядко́ве число́
murdarv mat дробове́ число́
naturaalarv mat натура́льне число́
paarisarv па́рне число́
põhiarv mat кі́лькісне v кардина́льне число́
reaalarv mat ді́йсне число́
täisarv ці́ле число́
arve liitma додава́ти/дода́ти* чи́сла
arve korrutama мно́жити чи́сла
arve lahutama відніма́ти/відня́ти* чи́сла
arve jagama діли́ти чи́сла
arve astendama підно́сити/піднести́* до сте́пеня
leidke ruutjuur antud arvust добу́дьте квадра́тний ко́рінь з по́даного числа́
2. (hulk, kogus) число́ -а́ кі́лькість -кості чисе́льність -ності
koguarv зага́льне число́, зага́льна кі́лькість v чисе́льність
rahvaarv кі́лькість насе́лення
üldarv зага́льне число́, зага́льна кі́лькість v чисе́льність
suurel arvul у вели́кій кі́лькості
piiramatul arvul у необме́женій кі́лькості
kuulajate arv кі́лькість слухачі́в
lehekülgede arv кі́лькість v число́ сторіно́к
rahvast oli tohutul arvul kokku tulnud зібра́лася величе́зна кі́лькість наро́ду v люде́й
arvult saja ringis бли́зько ста
Liitsõnad
arv+
arvandmed цифрові́ v числові́ да́ні
arvjuhtimine info цифрове́ v числове́ управлі́ння v керува́ння
arvkood цифрови́й код
arvmõõt[kava] числови́й масшта́б
arvväärtus числове́ зна́чення
Liitsõnad
arvu+
arvujada mat числова́ послідо́вність
arvusümboolika симво́ліка чи́сел
arvusüsteem систе́ма чи́слення

arve arve 'arve arve[t -, arve[te 'arve[id S
1. раху́нок -нка
tasutud arve спла́чений раху́нок
tasumata arve неспла́чений раху́нок
elektriarve раху́нок за еле́ктрику
arvet esitama подава́ти/пода́ти* раху́нок
arvet tasuma v maksma спла́чувати/сплати́ти* раху́нок опла́чувати/оплати́ти* раху́нок
müüja kirjutas arve продаве́ць ви́писав раху́нок
palun arve! раху́нок, будь ла́ска!
2. (konto) раху́нок -нку
jooksev arve пото́чний раху́нок
arveldusarve maj розрахунко́вий раху́нок
hoiuarve вклад раху́нок вкла́дника
lõpparve розраху́нок остато́чний розраху́нок
pangaarve ба́нківський раху́нок раху́нок в ба́нку
avasin pangas arve я відкри́в раху́нок у ба́нку
tema arvel on palju lavastusi на його́ раху́нку бага́то постано́вок
3. (arvestus) о́блік -у раху́нок -нку
arvet pidama вести́ о́блік
arvele võtma {keda} бра́ти/взя́ти* на о́блік {кого}
arvelt maha võtma {keda} зніма́ти/зня́ти* з о́бліку {кого}
arvelt maha kandma {keda-mida} (1) спи́сувати/списа́ти* {кого-що} (2) piltl скида́ти/ски́нути* з раху́нку {кого-що}
arvesse võtma врахо́вувати/врахува́ти* {кого-що} бра́ти/узя́ти* до ува́ги {кого-що} зважа́ти/зва́жити* {на кого-що} ма́ти на ува́зі {кого-що} включа́ти/включи́ти* в розраху́нок {кого-що}
ta on dispanseris arvel він перебува́є на о́бліку в диспа́нсері
iga minut on arvel не мо́жна га́яти жо́дної v ні хвили́ни ко́жна хвили́на порахо́вана
see ei tule arvesse це не [йде] в раху́нок це не раху́ється
4. kõnek (vahekord) раху́нки -ів
isiklikud arved особи́сті раху́нки
arveid klaarima v õiendama {kellega} розрахо́вуватися/розрахува́тися* {з ким} розпла́чуватися/розплати́тися* {з ким} розквита́тися v поквита́тися {з ким} зво́дити/звести́* раху́нки v пораху́нки {з ким}
mul on temaga vanad arved у ме́не з ним старі́ раху́нки
meil sinuga on arved klaarid ми з тобо́ю в розраху́нку ми з тобо́ю кви́ти розм.

ase+2 ві́це засту́пник -а
asedirektor засту́пник дире́ктора
aseesimees засту́пник голови́
asekantsler ві́це-ка́нцлер
asekonsul ві́це-ко́нсул
asekuberner ві́це-губерна́тор
asekuningas ві́це-король v засту́пник короля́
asepresident ві́це-президе́нт

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

aus 'aus 'ausa 'ausa[t -, 'ausa[te 'ausa[id Adj
1. (tõemeelne, õiglane, kohusetruu) че́сний -а, -е справедли́вий -а, -е
aus inimene че́сна люди́на
aus töötaja че́сний працівни́к
aus kriitika справедли́ва кри́тика
aus ülestunnistus че́сне зізна́ння
ausad silmad че́сні о́чі
ausate kavatsustega з че́сними на́мірами
see polnud sinust aus це не бу́ло че́сно з тво́го бо́ку
ausat elu elama жи́ти че́сним життя́м
2. kõnek (korralik, tubli, väärt) поря́дний, присто́йний -а, -е

auto1 auto auto auto[t -, auto[de auto[sid S автомобі́ль -я автомаши́на -и маши́на -и
lahtine auto відкри́тий автомобі́ль
isiklik auto особи́стий автомобі́ль
suure läbivusega auto автомобі́ль підви́щеної прохі́дності
ameti[sõidu]auto службо́вий автомобі́ль
amfiibauto автомобі́ль-амфі́бія
elektriauto електри́чний автомобі́ль
eraauto прива́тний v особи́стий автомобі́ль
furgoonauto автомобі́ль-фурго́н автофурго́н
kallurauto самоски́д
kastmisauto полива́льний автомобі́ль полива́льна маши́на
kiirabiauto автомобі́ль швидко́ї допомо́ги
leivaauto автомобі́ль для переве́зення хлі́ба
luksusauto автомобі́ль люкс-кла́су люкс-автомобі́ль
maastikuauto автомобі́ль-всюдихі́д позашляхови́к
metsaveoauto автомобі́ль-лісово́з автолісово́з
mänguauto іграшко́вий автомобі́ль
piimaauto автомобі́ль для переве́зення молока́ молоково́з
postiauto пошто́вий автомобі́ль
prügi[veo]auto сміттєво́з
sanitaarauto саніта́рний автомобі́ль
seeriaauto сері́йний автомобі́ль
soomusauto броньо́ваний автомобі́ль бронеавтомобі́ль бронемаши́на броньови́к
spordiauto спорти́вний автомобі́ль
sõiduauto легкови́й автомобі́ль
teenistusauto службо́вий автомобі́ль
tsisternauto автомобі́ль-цисте́рна автоцисте́рна
tuletõrjeauto поже́жний автомобі́ль
veoauto ванта́жна маши́на вантажі́вка
võidusõiduauto перего́новий автомобі́ль
väikeauto малолітра́жний автомобі́ль
õppeauto навча́льний автомобі́ль
üüriauto прока́тний автомобі́ль
autot juhtima керува́ти v управля́ти автомобі́лем
jalakäija jäi auto alla пішохі́д потра́пив v попа́в під автомобі́ль v під маши́ну

auto+2 автомобі́льний -а, -е авто- автомобі́ля автомаши́ни маши́ни
autoaku tehn автомобі́льний акумуля́тор
autobaas автоба́за
autobensiin tehn автомобі́льний бензи́н
autoehitus автомобілебудува́ння
autoinspektor автоінспе́ктор
autoklubi автоклу́б
autokool автошко́ла
autokraana автокра́н
autokumm (1) (väliskumm) [автомобі́льна] ши́на автоши́на автопокри́шка (2) (sisekumm) ка́мера ши́ни
autoliiklus автомобі́льний рух
automark kõnek автомобі́льна ма́рка ма́рка автомобі́ля
automatk автопо́дорож автомобі́льна по́дорож
automootor двигу́н автомобі́ля v автомаши́ни
automudel моде́ль автомобі́ля
autoomanik вла́сник автомобі́ля
autopark автопа́рк
autoralli автора́лі
autorehv автоши́на автомобі́льна ши́на
autorong автомобі́льний по́їзд автопо́їзд
autosport автомобі́льний спорт автоспо́рт
autotee автомобі́льна доро́га автомагістра́ль автостра́да
autosõit їзда́ на автомобі́лі
autotehas автозаво́д автомобі́льний заво́д
autotransport автотра́нспорт автомобі́льний тра́нспорт
autotöökoda автомайсте́рня
autotööstus автомобі́льна промисло́вість
autoõnnetus автомобі́льна катастро́фа автокатастро́фа

baar1 b'aar baari b'aari b'aari, b'aari[de b'aari[sid_&_b'aar/e S (väike restoran v kohvik) бар -у
grillbaar гриль-ба́р
jäätisebaar кафе́-моро́зиво
toidubaar заку́сочна
veinibaar ви́нний бар

baar2 b'aar baari b'aari b'aari, b'aari[de b'aari[sid_&_b'aar/e S füüs (rõhuühik) бар -а

baar3 b'aar baari b'aari b'aari, b'aari[de b'aari[sid_&_b'aar/e S mäend (mäemasina lõikemehhanism) бар -а

ball b'all balli b'alli b'alli, b'alli[de b'alli[sid_&_b'all/e S бал -у
kooliball шкільни́й бал
maskiball костюмо́ваний бал бал-маскара́д
uusaastaball новорі́чний бал
balle korraldama влашто́вувати бали́
Liitsõnad
balli+
ballisaal ба́льний зал

bass b'ass bassi b'assi b'assi, b'assi[de b'assi[sid_&_b'ass/e S muus (hääleliik) (laulja) (madala registriga keel- v puhkpill) (helitöö madalaim häälepartii) (instrumendi madal register) бас -а
bassi laulma співа́ти ба́сом
puhub orkestris bassi в орке́стрі він гра́є на ба́сі

beež b'eež beeži b'eeži b'eeži, b'eeži[de b'eeži[sid_&_b'eež/e Adj беж бе́жевий

borš b'orš borši b'orši b'orši, b'orši[de b'orši[sid_&_b'orš/e S kok борщ -у
Ukraina borš украї́нський борщ

boss b'oss bossi b'ossi b'ossi, b'ossi[de b'ossi[sid_&_b'oss/e S (peremees, juht, šeff) бос -а шеф -а

buss b'uss bussi b'ussi b'ussi, b'ussi[de b'ussi[sid_&_b'uss/e S авто́бус -а
hommikune buss ранко́вий авто́бус
ekspressbuss авто́бус-експре́с експре́с
kaugbuss міжміськи́й авто́бус
linnabuss міськи́й авто́бус
linnalähibuss lähibuss приміськи́й авто́бус
tulen õhtuse bussiga приї́ду вечі́рнім авто́бусом
bussiga sõitma ї́хати v пої́хати авто́бусом v на авто́бусі
bussist väljuma v maha tulema вихо́дити/ви́йти* v схо́дити/зійти́* з авто́буса
buss jäi hiljaks авто́бус запізни́вся
jäime bussist maha ми не всти́гли на авто́бус
buss oli täis kõnek авто́бус був по́вний
Liitsõnad
bussi+
bussiekskursioon авто́бусна екску́рсія екску́рсія на авто́бусі
bussijaam автовокза́л авто́бусна ста́нція
bussijuht воді́й авто́буса
bussiliiklus авто́бусний рух
bussiliin авто́бусний маршру́т
bussipark авто́бусний парк
bussipeatus авто́бусна зупи́нка зупи́нка авто́буса
bussipilet авто́бусний квито́к

buum b'uum buumi b'uumi b'uumi, b'uumi[de b'uumi[sid_&_b'uum/e S maj (tõusuperiood, elavnemine) piltl (sensatsioon, kära) бум -у

daam d'aam daami d'aami d'aami, d'aami[de d'aami[sid_&_d'aam/e S да́ма -и
tõeline daam спра́вжня да́ма
suurilmadaam сві́тська да́ма
südamedaam да́ма се́рця

dogi dogi dogi dogi -, dogi[de dogi[sid S (koeratõug) дог -а

dušš d'ušš duši d'ušši d'ušši, d'ušši[de d'ušši[sid_&_d'ušš/e S (kümblusseade) (kümblus) душ -у
külm dušš холо́дний душ
duši all käima прийма́ти/прийня́ти* душ
end duši all pesema ми́тися під ду́шем

edu edu edu edu 'ettu, edu[de edu[sid S у́спіх -у уда́ча -і
täisedu цілкови́тий v по́вний у́спіх
edu pant запору́ка у́спіху
edu saavutama досяга́ти/досягти́* і досяга́ти/досягну́ти* у́спіху
edu tagama гарантува́ти у́спіх
oma edu üle uhke olema пиша́тися v горди́тися свої́ми у́спіхами
edu soovima {milles} бажа́ти у́спіхів v уда́чі у чому
edule lootma наді́ятися v сподіва́тися на у́спіх
jõupingutusi kroonis edu зуси́лля увінча́лися у́спіхом
näitusel oli suur edu ви́ставка ма́ла вели́кий у́спіх
Liitsõnad
edu+
edulugu істо́рія у́спіху
edusamm у́спіх крок упере́д

eile eile eile eile[t -, eile[de eile[sid S Adv
1. вчо́ра учо́ра
eile hommikul учо́ра вра́нці
eile õhtul учо́ра вве́чері
see juhtus eile це ста́лося вчо́ра
2. вчора́шній -я, -є учо́ра вчо́ра учора́шній день

elus elus elusa elusa[t -, elusa[te elusa[id Adj живи́й -а, -е (tõeline, ehtne) спра́вжній -я, -є
elus ja elutu loodus жива́ v органі́чна і нежива́ v неоргані́чна приро́да
elus tuli живи́й вого́нь
elusa ja elutu kategooria keel катего́рія істо́ти і неісто́ти
ta on elus ja terve він живи́й і здоро́вий
elusast peast kinni võtma спійма́ти v пійма́ти v злови́ти живи́м
Liitsõnad
elus+
elusaine жива́ v органі́чна речовина́
eluskaal põll жива́ вага́
eluskala жива́ ри́ба
elusloodus жива́ v органі́чна приро́да
elusolend жива́ істо́та живе́ створі́ння

ese ese eseme ese[t -, eseme[te eseme[id S предме́т -а річ ре́чі ви́ріб -робу
nüri ese тупи́й предме́т
uus ese нова́ річ нови́й предме́т
kootud esemed в’я́зані ви́роби
hinnalised esemed кошто́вні v ці́нні ре́чі
iluese прикра́са
klaasese предме́т із скла скляни́й предме́т
luksusese предме́т ро́зкоші
metallese метале́вий предме́т метале́вий ви́ріб
mälestusese па́м’ятна річ сувені́р
mööbliese предме́т ме́блів
portselanese фа́рфо́ровий v порцеля́новий предме́т v ви́ріб ви́ріб із фа́рфо́ру v порцеля́ни
riietusese предме́т о́дягу
tarbeesemed ре́чі вжи́тку
väärisese дорогоці́нність кошто́вність кошто́вні v дорогоці́нні ре́чі

faas2 f'aas faasi f'aasi f'aasi, f'aasi[de f'aasi[sid_&_f'aas/e S tehn (kitsas pinnariba töödeldud esemel) фа́ска -и

fail f'ail faili f'aili f'aili, f'aili[de f'aili[sid_&_f'ail/e S info (korrastatud andmekogum) файл -а

faks факс -у

fakt f'akt fakti f'akti f'akti, f'akti[de f'akti[sid_&_f'akt/e S (tõsiasi, tõik) факт -у
usaldusväärne fakt [цілко́м] пе́вний v вірогі́дний v достові́рний факт
veenvad faktid переко́нливі фа́кти
kõnekad faktid промо́висті фа́кти
vaieldamatu fakt незапере́чний v безпере́чний факт
fakte esitama наво́дити/навести́* v виклада́ти/ви́класти* фа́кти
fakte moonutama перекру́чувати/перекрути́ти* v викривля́ти/ви́кривити* фа́кти
ta on seatud fakti ette він поста́влений пе́ред фа́ктом
on selgunud uusi fakte ви́явилися нові́ фа́кти
Liitsõnad
fakti+
faktipäring info фактографі́чний за́пит

film f'ilm filmi f'ilmi f'ilmi, f'ilmi[de f'ilmi[sid_&_f'ilm/e S
1. (lina- v ekraaniteos) фільм -у кінофі́льм -у кінокарти́на -и кіно́ незм.
täispikk film повнометра́жний фільм
aimefilm науко́во-популя́рний фільм
animafilm мультиплікаці́йний фільм мультфі́льм мультипліка́ція
dokumentaalfilm документа́льний фільм
helifilm звукови́й фільм
joonisfilm мальо́ваний [мульт]фі́льм
komöödiafilm комеді́йний фільм кінокоме́дія
kroonikafilm кінохро́ніка
laiekraanifilm широкоекра́нний фільм
lühifilm короткометра́жний фільм
menufilm популя́рний фільм
multifilm мультиплікаці́йний фільм мультфі́льм мультипліка́ція
mängufilm ігрови́й v худо́жній фільм
nukufilm мультиплікаці́йний фільм мультфі́льм мультипліка́ція
sarifilm багатосері́йний фільм
seiklusfilm приго́дницький фільм
telefilm телевізі́йний фільм телефі́льм
tummfilm німи́й фільм
tõsielufilm документа́льний фільм
ulmefilm фантасти́чний фільм
värvifilm кольоро́вий фільм
õppefilm навча́льний фільм
õudusfilm фільм жа́хів
filmi ekraanile laskma випуска́ти/ви́пустити* фільм на екра́ни
uut filmi näitama демонструва́ти/продемонструва́ти* v пока́зувати/показа́ти* нови́й фільм
filmi tegema зніма́ти/зня́ти* фільм
filmi vaatama диви́тися/подиви́тися* фільм
filmis mängima зніма́тися/зня́тися* v гра́ти/зігра́ти* у фі́льмі
vändati kaks filmi loomadest зня́ли два фі́льми про твари́н
2. (filmilint) [фото]плі́вка -и кіноплі́вка -и
fotofilm фотоплі́вка
kinofilm кіноплі́вка
negatiivfilm негати́вна плі́вка
värvifilm кольоро́ва плі́вка
filmi ilmutama проявля́ти/прояви́ти* плі́вку
Liitsõnad
filmi+
filmiamatöör кінолюби́тель кіноама́тор
filmiarhiiv кіноархі́в
filmiarvustus реце́нзія на фільм
filmifestival кінофестива́ль
filmigrupp [кіно]зніма́льна гру́па кіногру́па
filmihoidla фільмоте́ка фільмосхо́вище
filmikaader кінока́др
filmikaamera кінока́мера кінозніма́льний апара́т
filmiklassika кінокла́сика
filmiklubi кіноклу́б
filmikompanii кінокомпа́нія
filmikriitik кінокри́тик
filmikunst кіномисте́цтво кінематогра́фія
filmikäsikiri кіносцена́рій
filmilaenutus кінопрока́т
filmilint кіноплі́вка
filmimuusika му́зика до кінофі́льму
filminäitleja кіноакто́р кіноактри́са акто́р v акто́рка v актри́са кіно́
filmioperaator кіноопера́тор
filmiprojektor кінопрое́ктор
filmirežissöör кінорежисе́р
filmistaar кінозі́рка розм.
filmistsenaarium кіносцена́рій
filmistuudio кіносту́дія
filmiteadus кінозна́вство
filmitäht кінозі́рка
filmitööstus кінопромисло́вість
filmivõte filmiülesvõte кінозйо́мка кінозніма́ння

fond f'ond fondi f'ondi f'ondi, f'ondi[de f'ondi[sid_&_f'ond/e S (põhivara) (rahalised v ainelised vahendid) (iseseisev dokumentide korraldatud kogu) фонд -у
amortisatsioonifond maj амортизаці́йний фонд
elamufond житлови́й фонд
kullafond maj piltl золоти́й запа́с v фонд
käibefond maj оборо́тний фонд
maafond земе́льний фонд
metsafond лісови́й фонд
palgafond maj фонд заробі́тної пла́ти
põhifond основни́й фонд
varufond maj bibl резе́рвний фонд
muuseumi fondid фо́нди музе́ю
Liitsõnad
fondi+
fondibörs maj фо́ндова бі́ржа
fondihoidla фондосхо́вище
fondikapital maj фо́ндовий капіта́л

foto foto foto foto[t -, foto[de foto[sid S фотогра́фія -ї світли́на -и зах. фотозні́мок -мка фо́то незм. розм. (postkaardisuurune) ка́ртка -и розм.
must-valge foto чо́рно-бі́ла фотогра́фія
kunstiline foto худо́жня фотогра́фія
värviline foto кольоро́ва фотогра́фія
suurendatud foto збі́льшена фотогра́фія
aerofoto аерозні́мок аерофотозні́мок
ajalehefoto фотогра́фія v фотозні́мок в газе́ті
amatöörfoto ама́торська v люби́тельська фотогра́фія
dokumentaalfoto документа́льна фотогра́фія
loodusefoto фотопейза́ж
panoraamfoto фотопанора́ма
portreefoto фотопортре́т
näituse jaoks fotosid koguma збира́ти/зібра́ти* фотоматеріа́л для ви́ставки
fotost koopiat tegema перезніма́ти/перезня́ти* фотогра́фію роби́ти/зроби́ти* ко́пію фотогра́фії
Liitsõnad
foto+
fotoalbum фотоальбо́м
fotoamatöör фотоама́тор v фотолюби́тель
fotoaparaat фотоапара́т фотографі́чний апара́т
fotoateljee фотоательє́
fotodokument фотодокуме́нт
fotofilm (1) фотоплі́вка (2) фотофі́льм
fotofiniš sport фотофі́ніш
fotokaup фототова́ри
fotokonkurss фотоко́нкурс
fotokroonika фотохро́ніка
fotokunst фотомисте́цтво
fotolabor фотолаборато́рія
fotomodell фотомоде́ль
fotomontaaž фотомонта́ж
fotonäitus фотови́ставка
fotoobjektiiv фотооб’єкти́в
fotopaber фотопапі́р
fotoplaat (1) фотопласти́нка (2) фотоплаті́вка
fotoportree фотопортре́т
fotoreklaam фоторекла́ма
fotoreportaaž фоторепорта́ж
fotoreporter фоторепорте́р
fotoring фотогурто́к фотоама́торський v фотолюби́тельський гурто́к
fototehnika фототе́хніка
fototöökoda фотоательє́
fotovõistlus фотоко́нкурс
fotobakter biol фотобакте́рія
fotoelastsus füüs фотопру́жність
fotoelektron füüs el фотоелектро́н
fotoelement el фотоелеме́нт
fotokatood el фотокато́д
fotorelee el фотореле́

föön f'öön fööni f'ööni f'ööni, f'ööni[de f'ööni[sid_&_f'öön/e S (kuumaõhuaparaat) фен -а
käsiföön ручни́й фен

gaas1 g'aas gaasi g'aasi g'aasi, g'aasi[de g'aasi[sid_&_g'aas/e S
1. газ -у
looduslik gaas приро́дний газ
vulkaanilised gaasid вулкані́чні га́зи
heitgaas tehn вихлопни́й газ
kaevandusgaas руднико́вий газ
maagaas приро́дний газ
majapidamisgaas побуто́вий газ
mürkgaas отру́йний газ
naerugaas keem весели́льний газ
paukgaas keem гриму́чий газ
pisargaas сльозоточи́вий газ
puugaas tehn деревни́й газ
soogaas боло́тний газ
valgustusgaas світи́льний газ
vedelgaas рідки́й газ
vingugaas keem чадни́й газ
gaasi süütama запа́лювати/запали́ти* v влюча́ти/включи́ти* газ
gaasi andma v lisama дава́ти/да́ти* га́зу додава́ти/дода́ти* га́зу
gaasi maha võtma зме́ншувати/зме́ншити* газ
2. med га́зи -ів
kõhugaasid кишкові́ га́зи
lapsel on gaasid у дити́ни га́зи
Liitsõnad
gaas+
gaasbetoon ehit газобето́н
gaaskeevitus tehn газозва́рювання газозва́рення
gaas(i)küte га́зове опа́лення
gaaskütus га́зове па́ливо га́зове пальне́
gaaslõikamine tehn газорі́зання
Liitsõnad
gaasi+
gaasiahi га́зова піч
gaasiarvesti газомі́р га́зовий лічи́льник
gaasiballoon га́зовий бало́н газобало́н
gaasiboiler га́зова коло́нка га́зовий бо́йлер
gaasihoidla газосхо́вище
gaasijuhe газопрові́д
gaasikamber га́зова ка́мера
gaasikraan га́зовий кран
gaasilamp га́зова ла́мпа
gaasimagistraal га́зова магістра́ль
gaasimootor tehn га́зовий двигу́н газомото́р
gaasimürgi[s]tus med отру́єння га́зом
gaasiplahvatus ви́бух га́зу
gaasipliit га́зова плита́
gaasipurse mäend ви́кид га́зу
gaasipuurauk га́зова свердлови́на
gaasiseadmed га́зове устаткува́ння га́зове обла́днання га́зові при́лади
gaasitihe газонепроникни́й
gaasitoodang ви́добуток га́зу
gaasitorustik газопрові́д
gaasitööstus га́зова промисло́вість
gaasivarud запа́си га́зу
gaasivarustus газопостача́ння

giid g'iid giidi g'iidi g'iidi, g'iidi[de g'iidi[sid_&_g'iid/e S (ekskursioonijuht) гід -а екскурсово́д -а

haab h'aab haava h'aaba h'aaba, h'aaba[de h'aaba[sid_&_h'aab/u S
1. (puu) оси́ка -и
[harilik] haab bot (Populus tremula) оси́ка
istutasime haava ми посади́ли оси́ку
2. (puit) оси́ка
tuletikke tehakse haavast сірники́ виготовля́ють оси́ки
Liitsõnad
haava+
haavahalg оси́кове полі́но
haavakoor кора́ оси́ки
haavalaast оси́кова ґо́нта
haavaleht оси́ковий лист v листо́к
haavamets оси́ковий ліс
haavapuit деревина́ оси́ки
haavasalu оси́ковий гай

hais h'ais haisu h'aisu h'aisu, h'aisu[de h'aisu[sid_&_h'ais/e S пога́ний за́пах смо́рід -роду
vastik hais проти́вний за́пах
higihais за́пах по́ту
kõrbehais за́пах горі́лого
sõnnikuhais смо́рід гно́ю

hall1 h'all halla h'alla h'alla, h'alla[de h'alla[sid_&_h'all/u S за́морозок -зку при́морозок -зку
sügisesed hallad осі́нні за́морозки v при́морозки
varased hallad ра́нні за́морозки v при́морозки
hommikul oli hall maas вра́нці v ра́нком були́ за́морозки v при́морозки

hall2 h'all halli h'alli h'alli, h'alli[de h'alli[sid_&_h'all/e Adj S
1. сі́рий -а, -е (tuhakarva) си́вий -а, -е (sinkjas) си́зий -а, -е те́мно-сі́рий -а, -е сі́ро-голуби́й (pruunikas) те́мно-сі́рий -а, -е те́мно-бу́рий -а, -е (juuste jms kohta) си́вий -а, -е
hall ülikond сі́рий костю́м
hall taevas сі́ре не́бо
hallid silmad сі́рі v си́ві о́чі
hallid juuksed си́ве воло́сся
hall habe си́ва борода́
hall argipäev сі́рі бу́дні
helehall сві́тло-сі́рий
tumehall те́мно-сі́рий
ta läks üleöö halliks він посиві́в за ніч
2. (hallid juuksed v karvad) сивина́ -и́ сиви́зна́ -и́зни́
habemes on palju halli у бороді́ бага́то сивини́ v сиви́зни́
Liitsõnad
hall+
hallollus anat сі́ра речовина́
Liitsõnad
halli+
hallipäine сивоголо́вий, си́вий

hall3 h'all halli h'alli h'alli, h'alli[de h'alli[sid_&_h'all/e S (suur esik) (saal) (tootmishoone) хол -у
avar hall просто́рий хол
jäähall льодова́ аре́на v ко́взанка v льодови́й хол
kaarhall а́рковий хол
kilehall надувни́й хол
muusikahall музи́чний ко́нцерт-хол
spordihall спорти́вний хол
tennis[e]hall те́нісний хол

hind h'ind hinna h'inda h'inda, h'inda[de h'inda[sid_&_h'ind/u S ціна́ -и́ ва́ртість -тості (määratud) розці́нка -и
soodne hind ви́гідна ціна́
hulgihind опто́ва v гуртова́ ціна́
jaehind роздрібна́ ціна́
kokkuleppehind догові́рна ціна́
kokkuostuhind закупіве́льна ціна́
maailmaturuhind ціна́ світово́го ри́нку
omahind собіва́ртість
sõiduhind ва́ртість v ціна́ прої́зду
turuhind ри́нкова v база́рна ціна́
hindade tõstmine підви́щення цін
elu hinnaga ціно́ю життя́
jõukohane hind досту́пна v присту́пна ціна́
hinnad kerkivad ці́ни підніма́ються v росту́ть
hinnad kõiguvad ці́ни стриба́ють v колива́ються
hinnad langevad ці́ни па́дають v зни́жуються
hinda alandama зни́жувати/зни́зити* ціну́
hinda alla laskma зме́ншувати/зме́ншити* v зни́жувати/зни́зити* v скида́ти/ски́нути* ціну́
hinda juurde panema надбавля́ти/надба́вити* і набавля́ти/наба́вити* ціну́ накида́ти/наки́нути* ціну́ розм.
hinda tõstma підніма́ти/підня́ти* і підійма́ти/підійня́ти* v підви́щувати/ підви́щити* ціну́ на кого-що
hinda kõrgele ajama набива́ти/наби́ти* ціну́ на кого-що розм.
hinda määrama признача́ти/призна́чити* ціну́ кому-чому визнача́ти/ви́значити* ціну́ кого-чого
ostsin maja odava hinnaga я купи́в буди́нок за деше́вою v за низько́ю ціно́ю
Liitsõnad
hinna+
hinnalangus зни́ження цін
hinnapoliitika maj цінова́ полі́тика
hinnatõus підви́щення цін
hinnavahe різни́ця в ціні́

hoki hoki hoki hoki[t -, hoki[de hoki[sid S хоке́й -ю
jäähoki хоке́й на льоду́ хоке́й із ша́йбою
maahoki хоке́й на траві́
hokit mängima гра́ти у хоке́й
Liitsõnad
hoki+
hokimeeskond хоке́йна кома́нда кома́нда хокеї́стів
hokitreener тре́нер хокеї́стів v хоке́йної кома́нди
hokiuisud хоке́йні ковзани́
hokiväljak хоке́йне по́ле

hunt h'unt hundi h'unti h'unti, h'unti[de h'unti[sid_&_h'unt/e S
1. zool (Canis lupus) вовк -а
hall hunt сі́рий вовк
emahunt вовчи́ця
metsahunt лісови́й вовк
stepihunt степови́й вовк
huntide ulgumine виття́ вовкі́в во́вче виття́
hunt murdis lamba вовк загри́з v розірва́в вівцю́
2. tehn (peenestus-, kohestusmasin)
paberihunt зни́щувач докуме́нтів
Liitsõnad
hundi+
hundiauk во́вча я́ма
hundiisu piltl во́вчий апети́т
hundijaht полюва́ння на вовкі́в
hundikari во́вча згра́я згра́я вовкі́в
hundipüünis во́вча па́стка
hundirauad во́вчий капка́н
hundiseadus piltl во́вчий зако́н

huvi huvi huvi huvi h'uvvi, huvi[de huvi[sid_&_huv/e S
1. (tähelepanu) (harrastamine) інтере́с -у ціка́вість -вості заціка́вленість -ності
elav huvi жва́вий інтере́с жва́ва заціка́вленість
suur huvi вели́кий інтере́с вели́ка заціка́вленість
kirjandushuvi інтере́с v ціка́вість до літерату́ри заціка́вленість літерату́рою
mitmekülgsete huvidega inimene різнобі́чна люди́на люди́на з різнобі́чними інтере́сами
huvi ilmutama {kelle-mille vastu} виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi kaotama {kelle-mille vastu} втрача́ти/втра́тити* v губи́ти/згуби́ти* інтерес до чого знеохо́чуватися/знеохо́титися* до кого-чого
huvi pakkuma станови́ти інтере́с для кого-чого ціка́вити кого-що
huvi tundma {kelle-mille vastu} ціка́витися ким-чим виявля́ти/ви́явити* v проявля́ти/прояви́ти* ціка́вість v інтере́с до кого-чого, заціка́вленість ким-чим
huvi äratama {kelle-mille vastu} кого-що заціка́влювати/заціка́вити* ким-чим виклика́ти/ви́кликати* заціка́вленість v ціка́вість v інтере́с у кого-чого до кого-чого
lehitsesin raamatut huvi pärast я перегорта́в кни́жку із ціка́вості
2. (tulu, kasu) інтере́си -ів потре́би потре́б
isiklikud huvid особи́сті інтере́си
rahvuslikud huvid націона́льні інтере́си інтере́си на́ції
huvides {kelle} в чиїх інтере́сах в інтере́сах кого
huve kaitsma {kelle} захища́ти/захисти́ти* v відсто́ювати/відстоя́ти* чиї інтере́си
oma huvide eest võitlema боро́тися за свої́ інтере́си

hõbe hõbe hõbeda hõbeda[t -, hõbeda[te hõbeda[id S срі́бло́ срі́бла́
puhas hõbe чи́сте срі́бло́
lauahõbe столо́ве срі́бло́
olümpiahõbe kõnek олімпі́йське срі́бло́ срі́бло́ Олімпіа́ди
hõbedast kaelakee срі́бне кольє́
hõbeda leiukohad родо́вище срі́бла́
maksis hõbedaga він заплати́в срі́бло́м
habemes on juba hõbedat борода́ уже́ в срі́блі́ у бороді́ уже́ сивина́
Liitsõnad
hõbe+
hõbebrokaat tekst срі́бна парча́
hõbebromiid keem бромі́д срі́бла́ броми́сте срі́бло́
hõbeehe срі́бна прикра́са
hõbehall срібля́стий
hõbekett срі́бний ланцюжо́к
hõbekloriid keem хлори́д срі́бла́ хлори́сте срі́бло́
hõbelusikas срі́бна ло́жка
hõbemedal срі́бна меда́ль
hõbepulmad срі́бне весі́лля
hõberaha срі́бна моне́та
hõbetikand ви́шивка срі́бло́м
hõbevalgus срібля́сте сві́тло
Liitsõnad
hõbeda+
hõbedakaevandus срі́бні копа́льні
hõbedakang срі́бний зли́вок
hõbedakiht hõbedakord шар срі́бла́
hõbedamaak срі́бна руда́
hõbedamaardla родо́вище срі́бла́
hõbedapreparaat farm tehn препара́т срі́бла́
hõbedasisaldus вміст срі́бла́
hõbedasulam сплав срі́бла́

hääl h'ääl hääle h'ääl[t h'ääl[de, hääl[te h'ääl[i S
1. го́лос -у
2. (heli) звук

hümn h'ümn hümni h'ümni h'ümni, h'ümni[de h'ümni[sid_&_h'ümn/e S гімн -у
rahvushümn націона́льний гімн
riigihümn держа́вний гімн

ida ida ida ida 'itta, ida[de ida[sid S
1. (ilmakaar) схід схо́ду ост -у
ida pool idas на схід
läänest itta із за́ходу на схід
rong kihutab ida poole по́їзд v по́тяг мчить на схід
lennujaam asub linnast ida pool v idas аеропо́рт розташо́ваний на схід від мі́ста
aknad on itta v ida poole v ida suunas ві́кна вихо́дять на схід
tuul puhub idast ві́тер ду́є зі схо́ду
2. (idapoolsed maad v alad, idaosa) Схід Схо́ду
Lähis-Ida Близьки́й Схід
Ida kultuur культу́ра Схо́ду схі́дна v орієнта́льна культу́ра
ida keeled схі́дні v орієнта́льні мо́ви
Liitsõnad
ida+ (idapoolne)
idaala схі́дна части́на v о́бласть чого схі́дний райо́н чого
idakallas схі́дний бе́рег
idanaaber схі́дний сусі́д
idapiir схі́дний кордо́н
idapikkus geogr схі́дна довгота́
idapoolkera geogr схі́дна півку́ля
idasuund схі́дний на́прям
idatuul схі́дний ві́тер ост

idee id'ee id'ee id'ee[d -, id'ee[de id'ee[sid_&_id'e[id S (mõte) (plaan, kavatsus) іде́я -ї
geniaalne idee геніа́льна іде́я
hiilgav idee блиску́ча іде́я
valitsevad ideed пану́ючі іде́ї
liberaalsed ideed лібера́льні іде́ї
loominguline idee тво́рча іде́я
algidee початко́ва іде́я
humanismiideed humanistlikud ideed гуманісти́чні іде́ї v іде́ї гумані́зму
idee sisu зміст іде́ї
kinnisidee нав’я́злива іде́я
valgustusideed просві́тницькі іде́ї
romaani idee іде́я рома́ну
teose idee іде́я тво́ру
ideede võitlus іде́йна боротьба́
uute ideede sünd наро́дження нови́х іде́й
ideest vaimustuma захопл́юватися/захопи́тися* іде́єю
ideed andma {kellele} подава́ти іде́ю кому
võõrast ideed ära kasutama ви́користати* чужу́ іде́ю

iiri iiri Ag ірла́ндський -а, -е
iiri keel ірла́ндська мо́ва
iiri setter ірла́ндський се́тер

Iiri Ірла́ндія -ї

ilus ilus ilusa ilusa[t -, ilusa[te ilusa[id Adj
1. (kaunis) га́рний -а, -е прекра́сний -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus laps га́рна дити́на
ilusad juuksed га́рне воло́сся
ilus loodus га́рна v мальовни́ча приро́да
kui ilus ta on! яка́ вона́ га́рна v прекра́сна!
2. (kauniks peetav, muljet avaldav) га́рний -а, -е чудо́вий -а, -е прекра́сний -а, -е (ilmastiku kohta) пого́жий -а, -е
ilus ilm га́рна v чудо́ва пого́да
ilus päev га́рний v пого́жий день
3. (kiiduväärt, tubli) (mõnus, tore) до́брий -а, -е га́рний -а, -е хоро́ший -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus tegu до́брий v га́рний v прекра́сний вчи́нок
ilusaid unenägusid га́рних снів
elu on ilus жи́ття чудо́ве v прекра́сне
4. kõnek (kopsakas, kenake) до́брий -а, е солі́дний -а, -е чима́ли́й -а́ла́, -а́ле́
palk oli ilus зарпла́та була́ до́бра
ilus summa солі́дна v чима́ла́ су́ма

info info info info[t -, info[de info[sid S, ka informatsioon (teave) інформа́ція -ї відо́мості мн.
täpne info то́чна інформа́ція то́чні відо́мості
põhjalik info дета́льна інформа́ція
ühekülgne info однобі́чна інформа́ція
poolik info непо́вна v недоста́тня інформа́ція
väär info неправди́ва v непра́вильна інформа́ція
mitteusaldusväärne info недостові́рна інформа́ція
operatiivinfo операти́вна інформа́ція
patendiinfo пате́нтна інформа́ція
tehnikainfo техні́чна інформа́ція
infot andma дава́ти/да́ти* інформа́цію
infot töötlema опрацьо́вувати/опрацюва́ти* інформа́цію
Liitsõnad
info+
infoallikas джерело́ інформа́ції
infobüroo інформаці́йне бюро́ бюро́ інформа́ції інформбюро́
infoedastus переда́ча інформа́ції
infokanal інформаці́йний кана́л
infokandja tehn носі́й інформа́ції
infokeskus інформаці́йний центр
infoleht інформаці́йний лист v бюлете́нь
infosalvestus info за́пис інформа́ції
infosüsteem інформаці́йна систе́ма систе́ма інформа́ції
infotalitus інформаці́йна слу́жба
infovahetus о́бмін інформа́цією
infoühik одини́ця інформа́ції

isik isik isiku isiku[t -, isiku[te isiku[id S
1. (üksik inimene) осо́ба -и персо́на -и
ajalooline isik істори́чна осо́ба
kahtlane isik підозрі́ла осо́ба
kuulus isik знамени́та v славе́тна осо́ба
mõjukas isik впливо́ва осо́ба
tähtis isik вели́ка v значна́ персо́на
füüsiline isik jur фізи́чна осо́ба
juriidiline isik jur юриди́чна осо́ба
puutumatu isik jur недоторка́нна осо́ба
süüdimatu isik jur неосу́дна осо́ба
ebasoovitav isik pol персо́на нон ґра́та
ametiisik офіці́йна осо́ба
eraisik прива́тна осо́ба
variisik підставна́ осо́ба
üksikisik прива́тна осо́ба
isikut tõendav dokument особо́ве посві́дчення посві́дчення осо́би
isikut kindlaks tegema устано́влювати (встано́влювати)/установи́ти (встанови́ти)* осо́бу
isikut tõendama посві́дчувати/посві́дчити* осо́бу
2. (isiksus) особи́стість -тості
arsti isik особи́стість лі́каря
3. keel (pööre) осо́ба -и
mitmuse kolmandas isikus у тре́тій осо́бі множини́
Liitsõnad
isiku+
isikuandmed особо́ві да́ні
isikukonto maj особо́вий v іменни́й раху́нок
isikupuutumatus jur недоторка́нність осо́би
isikutunnistus особо́ве посві́дчення посві́дчення осо́би

issi issi issi issi[t -, issi[de issi[sid S lastek (isa) та́тко -а та́тонько -а та́точко -а тату́сь -я

jaam j'aam jaama j'aama j'aama, j'aama[de j'aama[sid_&_j'aam/u S
1. (rongi vm peatuskoht) ста́нція -ї
järgmine jaam насту́пна ста́нція
bussijaam авто́бусна ста́нція автовокза́л
kaubajaam това́рна ста́нція
laadimisjaam ванта́жна ста́нція
lennujaam аеропо́рт v лето́вище
lõppjaam кінце́ва ста́нція
lähtejaam ста́нція відпра́влення
metroojaam ста́нція метро́
piirijaam прикордо́нна ста́нція
pooljaam полуста́нок
reisijaam пасажи́рська ста́нція
sihtjaam ста́нція призна́чення
sorteerimisjaam сортува́льна ста́нція
sõlmjaam вузлова́ ста́нція
teivasjaam kõnek полуста́нок
vahejaam промі́жна ста́нція
rong saabub jaama по́їзд v по́тяг прибува́є на ста́нцію
rong seisab jaamas по́їзд v по́тяг стої́ть на ста́нції
rong väljub jaamast по́їзд v по́тяг відхо́дить зі ста́нції
2. (jaamahoone) вокза́л -у ста́нція -ї
jaama ooteruum зал чека́ння v очі́кування вокза́лу v ста́нції
3. (asutus) (keskus) ста́нція -ї
bensiinijaam бензозапра́вна ста́нція бензозапра́вка розм.
elektrijaam електроста́нція
haudejaam põll інкуба́торна ста́нція
hooldusjaam auto ста́нція техні́чного обслуго́вування v техобслуго́вування
ilmajaam метеорологі́чна ста́нція метеоста́нція розм.
jõujaam el силова́ ста́нція
kaugejaam міжміська́ телефо́нна ста́нція
kiirabijaam med ста́нція швидко́ї v невідкла́дної допомо́ги
orbitaaljaam орбіта́льна ста́нція
pumbajaam tehn насо́сна ста́нція
radarijaam el радіолокаці́йна ста́нція
saatejaam передава́льна ста́нція
sordiaretusjaam põll селекці́йна ста́нція
taimekaitsejaam põll ста́нція за́хисту росли́н
telefonikeskjaam el центра́льна телефо́нна ста́нція
veepuhastusjaam tehn водоочи́сна́ ста́нція
vetelpäästejaam ста́нція поряту́нку на воді́
Liitsõnad
jaama+
jaamahoone вокза́л буди́нок ста́нції станці́йний буди́нок
jaamakorraldaja чергови́й по ста́нції v по во́кзалу станці́йний догля́да́ч заст.
jaamarestoran привокза́льний рестора́н
jaamatöötaja працівни́к ста́нції
jaamaülem нача́льник ста́нції

juba juba Adv
1. (ajaliselt) уже́ (вже)
juba tulen я вже йду
juba ammu уже́ давно́
2. (rõhutavalt) уже́ (вже)
seda juba ei juhtu цього́ вже не бу́де
3. (isegi, koguni) (уже́ вже) на́віть
kui juba tema ei oska, siis ei oska keegi якщо́ вже на́віть він не вмі́є то ніхто́ не вмі́є

juus j'uus j'uukse j'uus[t -, j'uus[te j'uukse[id S (juuksekarv) волоси́на -и (juuksed) воло́сся
esimene hall juus пе́рша си́ва волоси́на
hallid juuksed си́ве воло́сся
heledad juuksed сві́тле воло́сся
tumedad juuksed те́мне воло́сся
punased juuksed руде́ воло́сся
tihedad juuksed густе́ воло́сся
sirged juuksed пряме́ воло́сся
laines juuksed хвиля́сте воло́сся
Liitsõnad
juukse+
juukseehe прикра́са для воло́сся
juuksekuivus су́хість воло́сся
juuksepael стрі́чка для воло́сся

juut j'uut juudi j'uuti j'uuti, j'uuti[de j'uuti[sid_&_j'uut/e S євре́й -я євре́йка -и (ihne äritseja) жид розм? -а жиді́вка -и
juutide linnaosa євре́йський кварта́л євре́йське ге́тто

jälg j'älg jälje j'älge j'älge, j'älge[de j'älge[sid_&_j'älg/i S слід -у
sügavad jäljed глибо́кі сліди́
värsked jäljed сві́жі сліди́
karu jäljed ведме́жі сліди́ v сліди́ ведме́дя
hundijälg во́вчий слід v слід во́вка
jalajälg слід ноги́
jäljed lumes сліди́ на снігу́
mööda jälgi по сліда́х
jälgi kaotama губи́ти/загуби́ти сліди́
koer ajab jälgi соба́ка шука́є слід
jäljed on kadunud сліди́ загуби́лися

järv j'ärv järve j'ärve j'ärve, j'ärve[de j'ärve[sid_&_j'ärv/i S о́зеро -а
kalarikas järv ри́бне о́зеро о́зеро бага́те на ри́бу
maa-alune järv підзе́мне о́зеро
glatsiaalne järv geol льодовико́ве о́зеро
tektooniline järv geol тектоні́чне о́зеро
vulkaaniline järv geol вулкані́чне о́зеро
jäänukjärv geol залишко́ве v релі́ктове о́зеро
kalajärv ри́бне о́зеро
karstijärv geol ка́рстове о́зеро
läbivoolujärv geogr прото́чне о́зеро
metsajärv лісове́ о́зеро
mäestikujärv geogr гірське́ о́зеро
paisjärv geogr geol зага́тне о́зеро
rannajärv geogr прибере́жне о́зеро
out reliktjärv geol релі́ктове v залишко́ве о́зеро
soolajärv соло́не v мінера́льне о́зеро
tehisjärv шту́чне о́зеро
umbjärv безсті́чне́ о́зеро
järvele minema іти́/піти́* на о́зеро
Liitsõnad
järve+
järvekala озе́рна ри́ба
järvekonn zool (Rana ridibunda) озе́рна жа́ба
järvemaak geol озе́рна руда́
järvenõgu geogr озе́рна уло́го́вина v котлови́на
järvepeegel гладі́нь v гладь v пле́со о́зера
järvepõhi озе́рне дно дно о́зера
järvesete geol озе́рне відкла́дення
järvevesi озе́рна вода́

kaal1 k'aal kaali k'aali k'aali, k'aali[de k'aali[sid_&_k'aal/e S (kaalikas) бру́ква -и

kaal3 k'aal kaalu k'aalu k'aalu, k'aalu[de k'aalu[sid_&_k'aal/e S
1. (keha v aine mass, raskus) füüs (jõud) piltl (tähtsus, väärtus) (mõju) вага́ -и́
täpne kaal то́чна вага́
brutokaal maj вага́ бру́тто бру́тто-вага́
eluskaal жива́ вага́
erikaal füüs пито́ма вага́
kehakaal вага́ ті́ла
kergekaal sport легка́ вага́
netokaal maj вага́ не́тто не́тто-вага́
puhaskaal чи́ста вага́
sulgkaal sport півлегка́ вага́
tapakaal забі́йна вага́
kaaluta olek füüs неваго́мість
kaaluga müüma продава́ти/прода́ти* на вагу́
kaalus juurde võtma збі́льшувати/збі́льшити* вагу́
kaalus maha v alla võtma скида́ти/ски́нути* вагу́ втрача́ти/втра́тити* на вазі́
selle mehe sõnal on kaalu сло́во цьо́го чолові́ка ма́є вагу́ v зна́чення
2. (kaalumisseade) вага́ -и́ вагівни́ця -і терези́ -і́в
apteegikaal апте́карські терези́
Liitsõnad
kaalu+
kaaluiive при́ріст ваги́
kaalukadu kaalukaotus втра́та на вазі́ v ваги́
kaalukategooria sport вагова́ катего́рія
kaalukaup вагови́й това́р това́р на вагу́
kaaluühik вагова́ одини́ця одини́ця ваги́
kaalukauss ча́ша v ча́шка терезі́в v ваг
kaalukeel (1) стрі́лка ваг v терезі́в (2) piltl виріша́льний фа́ктор

kaks k'aks kahe k'ahte_&_k'aht k'ahte, k'ahte[de k'ahte[sid Num S
1. (põhiarv) (vastava hulga, koguse kohta) (kellaaja, arvulise järjekorra kohta) (koos mees- või kesksoost sõnaga või ilma nimisõnata) два двох (naissoost sõnadega) дві двох (hulga puhul: isikut märkivate meessoost sõnadega, mitmuslike sõnadega, isikuliste asesõnade mitmusega ja paarisesemeid märkivate sõnadega) дво́є двох
kakskümmend kaks два́дцять два
kaks pluss kaks on neli два плюс два бу́де чоти́ри два дода́ти два дорі́внює чоти́ри
kaks kolmandikku дві тре́тіх
kaks tuhat дві ти́сячі
kaks miljonit два мільйо́ни
kell kaks о дру́гій годи́ні
kell on pool kaks пів на дру́гу
kaks aastat два ро́ки
kaks sõbrannat дві по́други
kaks venda два брати́ дво́є браті́в
kaks korda päevas два рази́ v дві́чі на день
2. (number 2) (hinne) (mängukaart) дві́йка -и
poiss sai matemaatikas kahe хло́пець оде́ржав дві́йку з матема́тики

kala kala kala kala -, kala[de kala[sid_&_kal/u S ри́ба -и
ahjukala пече́на ри́ба
alamõõduline kala маломі́рна ри́ба
püügimõõduline kala ри́ба промисло́вого ро́зміру
keedetud kala варе́на ри́ба
kuivatatud kala суше́на ри́ба
külmutatud kala моро́жена ри́ба
praetud kala сма́жена ри́ба
värske kala сві́жа ри́ба
akvaariumikala аква́ріумна ри́ба v ри́бка
eluskala жива́ ри́ба
jõekala річкова́ ри́ба
kuumsuitsukala ри́ба гаря́чого ко́пчення
külmsuitsukala ри́ба холо́дного ко́пчення
mageveekala прісново́дна ри́ба
marjakala ікряна́ ри́ба
merekala морська́ ри́ба
põhjakala до́нна ри́ба
püügikala промисло́ва ри́ба
röövkala хи́жа ри́ба
siirdekala прохідна́ ри́ба
soolakala соле́на ри́ба
suitsukala копче́на ри́ба
süvaveekala глибоково́дна ри́ба
kala marinaadis ри́ба в марина́ді
kala tarrendis заливна́ ри́ба
kalade ränne мігра́ція ри́би
kala v kalu püüdma лови́ти ри́бу
kala v kalu puhastama v rappima v rookima чи́стити/почи́стити* v розбира́ти/розібра́ти* ри́бу
kalale minema іти́/піти́* на риболо́влю іти́/піти́* на риба́лку розм.
kala näkkab ри́ба клює́
kala hakkas õnge [otsa] ри́ба попа́лася на ву́дочку
Liitsõnad
kala+
kalafilee kok ри́бне філе́
kalakauplus ри́бний магази́н
kalakonserv ри́бна консе́рва
kalalaev риболо́вне су́дно́
kalaliha м’я́со ри́би
kalaliim ри́бний клей
kalaluu ри́б’яча кі́стка
kalamajandus ри́бне господа́рство ри́бництво риба́льство ри́бний v риба́льський про́мисел
kalapaat риба́льський v риболо́вний v риболове́цький чо́вен
kalapood ри́бний магази́н
kalarapped ри́бні відхо́ди
kalarasv ри́б’ячий жир
kalaroog ри́бна стра́ва ри́бне
kalasaak уло́в v ви́лов ри́би
kalasadam ри́бний порт
kalasupp ри́бний суп ю́шка з ри́би
kalatööstus ри́бна промисло́вість рибопромисло́вість
kalavõrk риба́льська v риболо́вна сі́тка

kamm k'amm kammi k'ammi k'ammi, k'ammi[de k'ammi[sid_&_k'amm/e S гребіне́ць -нця́ гре́бінь -беня гребі́нка -и
hõre kamm рідки́й гребіне́ць v гре́бінь
tihe kamm густи́й гребіне́ць v гре́бінь
taskukamm кишенько́вий гребіне́ць
kammiga juukseid sugema розчі́сувати/розчеса́ти* воло́сся гребінце́м v гре́бенем
Liitsõnad
kammi+
kammipii зубе́ць v зуб гребінця́ v гре́беня
kammitasku футля́р v чохо́л для гребінця́
kammivabrik гребі́нна фа́брика

kana kana kana kana -, kana[de kana[sid_&_kan/u S
1. (kodulind) (mitme muu kanalise emaslind) ку́рка -и
hauduja kana кво́чка
muneja kana ку́рка-несу́чка несу́ча ку́рка
poegadega kana ку́рка з курча́тами
kodukana (1) сві́йська ку́рка (2) piltl кво́чка
lihakana м’ясна́ ку́рка
kanu kasvatama v pidama розво́дити/розвести́* куре́й
kanad kaagutavad v kõõrutavad ку́ри кудкуда́кають
kana loksub ку́рка кво́кче
kana muneb ку́рка несе́ться
kana haub [mune] ку́рка сиди́ть на я́йцях v виси́джує v наси́джує я́йця
kana istub õrrel ку́рка сиди́ть на сі́далі
kanad siblivad sõnnikuhunnikus ку́ри по́рпаються у гною́
kitku kana puhtaks обску́бай ку́рку
läheb koos kanadega magama piltl ляга́ти [спа́ти] ра́зом з ку́рми
2. (toiduna) ку́рка -и
praetud kana сма́жена ку́рка
Liitsõnad
kana+
kanafarm ку́ряча фе́рма
kanafilee kok ку́ряче філе́
kanakari ста́до v згра́я куре́й
kanakasvatus курівни́цтво
kanamuna ку́ряче яйце́
kanapuljong ку́рячий бульйо́н
kanasulg ку́ряче перо́
kanasupp ку́рячий суп ку́ряча ю́шка
kanatõug поро́да куре́й